Коли немає ні сил, ні ресурсу

Часто чую від клієнтів: "Немає сил... немає ресурсу". Знайомо, правда? Є дві точки, куди слід звернути свою увагу.

1. Чого НАСПРАВДІ хочеться? Адже хотіння - це дуже важливий процес! "Я хочу!" - це своєрідна маніфестація свого свідомого буття в часі і просторі. Не важливо, чи це "Я хочу" про зараз, чи про потім. В будь-якому випадку - це про нас справжніх. Усвідомлюю, що інколи важко визначити, чого НАСПРАВДІ хочеться. Чому? Відповідь у наступному пункті👇

2. Що слід відкинути? Чого НЕ СВОГО варто позбутись у житті чи у собі самих?

Справа в тому, що більша частина наших "мушу", "хочу", "знаю" і навіть "можу" є чужорідними! Вони не мають жодного відношення до істинної нашої суті та природи. І якщо ми це не відслідковуємо і приймаємо за своє, то витрачаємо дуже багато енергії. Тобто те, що призначено для нашого життя, нашого розвитку, нашого шляху, ми "спускаємо" мимо. Результат: немає сил і ресурсу. Звичайно, що важко одразу так взяти і відділити від себе чуже і нав'язане, проживши купу років з ним як зі своїм. Це процес.

Як не дивно, в пригоді нам стає таке почуття як ВІДРАЗА. Буває, під час сеансу так мало енергії, що приходить така липка тиша, час повзе, починає підтошнювати... і це все після достатньо раціонального опису свого "щастя". Все вроді сходиться, але чому тоді так на Душі...паскудно...і тошнить... А буває, що клієнт розказує, що в нього (в неї) зовсім нема ніякого потенціалу, а потім як зайде розмова про танці (наприклад), то зупинити неможливо, очі світяться, простір заповнюється радістю і приходить полегшення.

Звичайно, ніхто не відміняв вольових рішень і зусиль на ДІЙСНО своєму шляху, але, надіюсь, що цей пост комусь допоможе.

Юлія Дожджанюк. #енергоцілитель #енергокаузолог #психотерапевт