top of page

Вечірня звичка Вдячності


Яким непростим й водночас потужним видався рік 2018.

Багато було в ньому. Аж не віриться, що за 365 днів можливо стільки всього пройти і прожити.


І ось стою на точці вдячності. Я зараз багато дякую... Можливо, тому вирішила сьогодні поділитись з Вами одним своїм щоденним "пунктиком".


Отож щовечора я беру свій блокнот і починаю писати... "О, Всевишній, дякую Тобі за сьогоднішній день і за все, що приніс мені цей день! Дякую за...." і продовжую... скільки хочеться, стільки й пишу.


Дні бувають різні. Бувають легкі і радісні, а бувають болючі і холодні... Бувають світлі і успішні, а бувають тривожні й непевні...

Всі 365 днів дуже різні. Хіба ж не так?


Але щовечора я беру ручку і пишу згадане вище речення. Коли вже ставлю крапку і закриваю блокнот, стає спокійно і світло... а у важкі дні стає легше, і я засинаю з вдячністю у серці.


Останнім часом моїй вдячності немає меж і тому пишу багато, а коли перечитую, то розумію, що навіть у дні великої печалі, втрат, втоми і безвиході, ми маємо за що бути вдячними Йому і собі.

Чому собі? Тому що якщо Ви все ще читаєте ці слова, значить, Ви продовжуєте вірити, йти, творити, підніматись до себе істинних і до Вс-вишнього.

Сподіваюсь, у Новому році Вам стане в нагоді ця вечірня звичка вдячності.


А ще... Відпускайте те, що прагне піти. Приймайте те, що приходить Вам на благо. І дякуйте.

Вдячність лікує.


 
 
 

Комментарии


bottom of page